Туризм у гірських регіонах переживає трансформацію.
Якщо раніше акцент робився на кількості відвідувачів, то сьогодні ключовими стають якість простору, управління потоками та участь місцевих громад.
Саме за цими принципами поступово розвивається Сколівщина — територія, де формується власна модель сталого туризму.

Від масового туризму — до збалансованого розвитку

Багато гірських територій України зіткнулися з перевантаженням інфраструктури: дороги, сміття, хаотична забудова, втрата природних ландшафтів.
Сколе обрало інший шлях — поетапний розвиток, орієнтований на збереження середовища і формування сталої економіки.

У центрі цієї моделі — не потік туристів, а взаємодія між громадою, бізнесом і природними ресурсами.

Локальні ініціативи як рушій змін

Зміни починаються з малого.
На території громади з’являються садиби зеленого туризму, ремісничі майстерні, невеликі виробництва, що приймають гостей і розповідають історії про регіон.
Так формується економіка участі, де мешканці не лише спостерігають за розвитком туризму, а стають його частиною.

Це дозволяє зменшити залежність від зовнішніх інвесторів і зберегти культурну автентичність регіону.

Туризм як платформа міжсекторальної співпраці

Сталий туризм — це не окрема галузь.
Він об’єднує екологію, транспорт, культуру, підприємництво, освіту.
На Сколівщині цей принцип реалізується через створення спільних проєктів між громадами, підприємцями, архітекторами та культурними ініціативами.

Так, у межах регіональної програми розвитку розглядаються проєкти з відновлення історичних будівель, розвитку ремесел, створення еко-маршрутів.
Кожен із них формує частину інтегрованої туристичної екосистеми.

Роль інституційного розвитку

Громадська спілка «Офіс розвитку Сколівщини» виступає координаційною платформою для таких процесів.
Її завдання — створити умови, за яких ініціативи не залишаються розрізненими, а працюють як частина спільної стратегії.

Це включає:

• допомогу громадам у плануванні розвитку туризму;
• підтримку локальних підприємців і ремісників;
• роботу з грантовими та міжнародними програмами;
• просування проєктів, що поєднують екологію, культуру і бізнес.

Чому “лабораторія”

Сколівщина має унікальну перевагу: компактність, різноманітний ландшафт і активну громаду.
Це дозволяє тестувати нові моделі розвитку — від екоінфраструктури до спільних туристичних продуктів.
Тут можна відпрацьовувати рішення, які потім масштабуються на інші регіони Карпат.

Сталий туризм — це не про кількість відпочивальників і не про готельні показники.
Це про керовані зміни, де громада стає активним учасником, а природа — партнером, а не ресурсом.
Саме так Сколівщина поступово перетворюється на практичну лабораторію розвитку гірських територій України.