Сколе — це приклад того, як мале місто може вибудовувати власну туристичну стратегію, не копіюючи великі курорти.
Його розвиток базується не на масовому потоці туристів, а на якості простору, культурній спадщині й сталому підході до використання природних ресурсів.
Баланс між туризмом і громадами
Сколівська громада не прагне швидкого зростання за рахунок інтенсивної забудови.
Натомість формується модель помірного розвитку, у якій ключові рішення — створення робочих місць, залучення малого бізнесу, утримання прибутку всередині громади.
Такий підхід дозволяє поєднувати туристичну активність із довгостроковим управлінням територією.
Туризм як елемент локальної економіки
Малі готелі, фермерські господарства, ремісничі майстерні, гідові маршрути — це не просто складові туристичного продукту.
Вони створюють локальну економіку коротких ланцюгів, де виробник і споживач взаємодіють без посередників.
Цей принцип лежить в основі сучасних підходів до розвитку малих громад, зокрема в концепції Community Wealth Building.
Культурна спадщина як ресурс розвитку
На території Сколівщини збереглися історичні будівлі, зокрема конюшня та казино ім. братів Гределів — приклад архітектури кінця ХІХ століття, що розглядається як потенційний центр культурних подій і резиденцій для митців.
Його відновлення є частиною комплексної програми розвитку, яку координує ГС «Офіс розвитку Сколівщини».
Мета — перетворити історичні об’єкти на функціональні простори для культури, освіти та туризму.
Сталий туризм і нові формати відпочинку
Розвиток туризму у Сколівській громаді відбувається через створення інфраструктурних проєктів, що поєднують екологію, освіту й реабілітацію.
Серед таких ініціатив — кінний комплекс FRIESLAND, який інтегрує відпочинок, іпотерапію та спортивний напрям, і мережа майстерень WoodCraft Skole, орієнтована на відродження ремесел і дизайн.
Такі проєкти задають новий формат туристичної пропозиції, де важливими є не обсяги, а цінність і сталість.
Потенціал партнерств
Сколівщина відкриває простір для партнерства — як для приватних інвесторів, так і для державних чи міжнародних програм.
Інвестиції тут спрямовуються не лише в туризм, а й у суміжні галузі: деревообробку, енергетику, освіту, культуру.
Це формує мультисекторальну модель розвитку, де туризм є лише одним із драйверів.
Сколе поступово вибудовує власну модель територіального розвитку, у якій туризм — не самоціль, а інструмент.
Це модель, заснована на раціональному використанні ресурсів, локальних компетенціях і партнерстві з бізнесом.
Саме такий підхід дозволяє малим громадам залишатися конкурентними, зберігаючи при цьому свою ідентичність.



