Сьогодні Сколівщина виходить за межі традиційного уявлення про гірський туризм чи лісозаготівлю. Громада стає майданчиком для впровадження Care Farming (соціального фермерства) — моделі, що десятиліттями доводить свою ефективність у Нідерландах, Норвегії та Великій Британії. У контексті національних викликів України, зокрема потреби у системному відновленні ветеранів, цей підхід трансформує класичну ферму

Для бізнесу, що працює в гірських районах Львівщини, питання збереження ключових фахівців сьогодні стоїть гостріше, ніж будь-коли. Сколівщина — це регіон з унікальною структурою економіки: від великих деревообробних заводів до невеликих фермерських господарств та готельних комплексів. У таких умовах вихід навіть одного фахівця з ладу може паралізувати роботу цілого підрозділу.

Сколівщина — це природна перлина Карпат, де кожен гірський схил, водоспад чи автентична садиба мають величезний комерційний потенціал. Однак у 2025 році залучення туриста лише за допомогою «сарафанного радіо» або оголошень на парканах більше не працює. Сучасний мандрівник звик планувати свій відпочинок у смартфоні. Тому для локальних підприємців електронна комерція

Україна переживає один із найскладніших і водночас найважливіших етапів у своїй історії. Масштаб руйнувань, спричинених війною, зачіпає не лише інфраструктуру, а й економіку, ринки праці, логістичні ланцюги та соціальні системи. Але саме в таких умовах формується нова реальність — простір для модернізації, інновацій та створення економіки, яка зможе стати стійкішою,

За останнє десятиліття глобальна економіка пережила фундаментальну зміну у ставленні споживачів до володіння речами. Класична модель «купив — використав — володієш» поступово відходить у минуле, поступаючись місцем економіці спільного користування (sharing economy). Це підхід, у якому доступ до товару чи послуги набуває більшої цінності, ніж саме право власності. Компанії типу

Світ переживає одну з найбільших економічних трансформацій у своїй історії. Традиційна модель «виробив — використав — викинув» стрімко втрачає актуальність, оскільки призводить до виснаження ресурсів, зростання вартості сировини та збільшення обсягів відходів, які негативно впливають на екосистеми і здоров’я людей. На її зміну приходить циркулярна економіка — підхід, що пропонує

Від культурного ресурсу — до економічного активу Підхід, який формує ГС “Офіс розвитку Сколівщини”, базується на ключовій ідеї: культура, архітектура й ремесло — це не лише частина ідентичності, а активи, що створюють економічну вартість. На відміну від більшості регіонів, де культурна спадщина залишається об’єктом охорони, у Сколівській громаді її розглядають

Сколівщина має унікальну історію деревообробної культури. Саме тут у XIX столітті брати Гределі заклали основу промислового розвитку регіону, створивши одну з перших системних фабрик Карпат. Вони не лише розвивали виробництво деревини, а й формували філософію роботи з матеріалом, у якій поєднували технологію, естетику та повагу до природи. Сьогодні ця традиція

Розташування Сколівської громади — одна з її найсильніших стратегічних переваг. Місто Сколе лежить на перетині транспортного коридору M06 (Київ–Чоп) та залізничної гілки, що сполучає Львів із Закарпаттям і далі — з Угорщиною та Словаччиною. Це формує потенціал для розвитку логістичних, виробничих і торгових кластерів, орієнтованих на внутрішній та європейський ринки.